Одне зображення, тисяча мертвих

Н. Лігерос

Переклад Г. Маслюк





- Хотів би показати тобі одну фотографію, але не наважуюся…
- Чому?
- Боюся твоєї реакції…
- Настільки страшна фотографія?
- Не вона є такою страшною.
- Що ж тоді?
- Злочин!
- Злочин?
- Злочин проти людства.
- Про що саме мова? Виглядаєш збудженим.
- Мова про мою історію.
- Не знав, що твій народ зазнав ґеноциду.
- Я не серджуся на тебе за це.
- Але я серджуся на себе.
- Ти не народився в 33-му.
- І не помер тоді.
- Ще хочеш побачити фотографію?
- Так, звичайно.
- Не будеш сердитися на мене, що принесу тобі страждання.
- Це не означає дружба?
- Прошу.

Шок є нестримним. Товариш намагається сховати фотографію.

- Ні, мушу побачити, бо вона є в твоїй душі.
- Це правда. Викарбувана в моїй душі.
- Шкодую, що дійсно ніколи..?
- Не говори так… Не наважувався ніколи розказати тобі.
- Але чому?
- Боявся, що звинуватять.
- Звинуватять у чому?
- В пропаганді.
- Ти здурів!
- Ні, але суспільство абсурдне.
- Так дехто сумнівається в існуванні цього ґеноциду.
- Так, в ім’я політики.
- Смерть не є політика.
- Злочин - є.
- Злочин проти людства.
- Тільки деколи людство – це жменя людей.
- Відтепер належатиму до них.







free counters


Opus