Зрозуміло, що окупація в Україні є прямим порушенням прав людини, де люди похилого віку ще пам’ятають варварства Голодомору, і тому жоден свідомий українець не готовий принести власну націю в жертву тоталітарному режиму, що прагне знищити невинних людей і переписувати історію. На перший погляд може здаватися, що підтримка України не є настільки очевидною, проте приклад автокефалії є тим хроностратегічним кроком, що братиме століття за одиницю виміру і чітко розбиратиме стратегічні проблеми минулого задля звільнення від рабства. В українців немає іншого вибору, аніж непоступливість. Вони не збираються нікуди йти від землі предків, яка є Батьківщиною. Тому, якою б не була сила ворога, гідність і жертовність людей, які захищають своє слугуватиме прикладами опору задля честі. Україна належить до Європи і в тому сенсі є країною свободи, яка ніколи не змириться з системою, що сприймає її територію виключно з погляду окупації. Свободу неможливо ув’язнити, адже вона є свободою. Саме необхідність гідності втримує Україну.